Акваріумні равлики: плюси та мінуси, різновиди, догляд і розмноження

Акваріумні равлики є постійними супутниками рибок і дуже добре себе почувають не тільки в улітаріях, але також і в загальних резервуарах. Незважаючи на те що равликів здебільшого вважають корисними істотами, суперечки про корисність їхньої присутності в домашніх акваріумах ведуться давно. Завдяки цьому питання утримання равликів залишається досить актуальним, і особливо цікавим воно є для акваріумістів-початківців.

Користь і шкода

для того щоб зрозуміти, чи знадобляться равлики в домашньому акваріумі, слід розглянути негативні та позитивні сторони їхнього перебування у водоймі. Нижче представлено низку великих плюсів, що роблять таких дивовижних істот надзвичайно популярними.

• Равлики є справжніми санітарами водойм. Вони доїдають не з’їдений рибами корм і вибирають відмерлі частинки водної рослинності. Завдяки маленьким розмірам равлики легко проникають у місця, куди складно дістатися, і чистять їх від органічних залишків. У цьому вони класно перевершують сомиків-санітарів, і за це їх цінують акваріумісти. Багато різновидів равликів поїдають померлих риб і не дають воді зіпсуватися.
• Равлики дуже ідеально виглядають у штучному водоймищі та надають йому природнішого вигляду. Широке розмаїття форм і забарвлень черепашок дає можливість ефектно красиво оформити акваріум і оживити навіть дуже нудну водойму.
• За равликами досить цікаво спостерігати. Вони буквально зачаровують спостерігача власними уповільненими рухами і допомагають відпочити після важкого дня.
• Дуже часто равлики виступають у ролі індикаторів стану екосистеми і вчасно повідомляють власнику про негативні зміни. Наприклад, за невисокого вмісту кисню більшість із них спливають на поверхню води, даючи знати, що настав час вмикати розсікач. Подібна поведінка змушує власників вживати екстрених заходів до нормалізації умов утримання вихованців в акваріумі, що рятує від загибелі багато видів риб.
• Наступна функція молюсків полягає в тому, що вони дуже часто виступають у ролі корму для хижих мешканців водойми. Це більшою мірою стосується дрібних равликів та ікри, які вважаються апетитними ласощами для м’ясоїдних видів.
• Ще одна значна роль равликів — це розпушування ґрунту. Унаслідок такої процедури відбувається його насичення киснем, що перешкоджає утворенню сірководню та запобігає затхлості водойми.

Однак разом з очевидними плюсами равликів, існують і серйозні мінуси, через які багато акваріумістів відмовляються від їх утримання.

• Багато видів равликів, хоча і є чистильниками водойм, самі сильно забруднюють їх. Це пов’язано з виділенням великої кількості слизу, який, розчиняючись у воді, призводить до її помутніння і спінювання.
• За відсутності залишків водоростей на акваріумному склі равлики приступають до пожирання цільних рослин. Проблему стає видно неозброєним оком за дуже високої чисельності молюсків, коли вони за лічені хвилини розправляються з пишними рослинами. Молюски можуть з’їсти залишену без нагляду ікру риб, не даючи іншим жителям акваріума нормально плодитися.
• Якщо равлик пішов з життя і не був вчасно виловлений господарем, то його тіло швидко починає розкладатися, забруднюючи в такий спосіб акваріумну воду і порушуючи біологічний баланс замкнутої екосистеми.
• Зважаючи на високу плодючість равликів, перенаселення водойми відбувається досить швидко. У короткий термін популяція може досягати дуже великих розмірів, і якщо не вжити заходів до регулювання чисельності, то колонія може завдати непоправної шкоди водоймі. Коли молюсків стає занадто багато, кількість розчиненого у воді кисню зменшується і викликає стресовий стан у риб. Ба більше, молюски буквально накидаються на рослини і безжально їх зжирають. Ще одна проблема безконтрольного розмноження полягає у великих кількостях екскрементів, що виділяються равликами. Через це доводиться дуже часто чистити ґрунт за допомогою сифона.
• Равлики можуть бути рознощиками глистів та інших паразитів, небезпечних для інших членів спільноти. Тим більше це стосується екземплярів, що ненавмисно потрапили до акваріума, принесених з піском річковим або водоростями з природної водойми.

У наш час є дуже велика кількість акваріумних равликів. Нижче представлені одні з найпопулярніших, невибагливі у догляді види, утримання яких буде можливим навіть новачкові.

Ампулярії

Цей вид представлений красивими, яскравими і добре помітними молюсками, які вирізняються великими розмірами тіла і відростають понад 7 см. Забарвлення великих особин досить інтенсивне і представлене жовтими, блакитними, бордовими, чорними і коричневими тонами. Равлик має довгі виразні вуса. Природа нагородила такий вид спеціальною трубкою-сифоном, через яку молюск має можливість дихати, коли йому не хочеться бути на поверхні. Для цього він виставляє один кінець трубки з води і засмоктує повітря. Через великі розміри і необхідність переміщати власний дуже важкий корпус, ампулярії змушені добре харчуватися і вважаються одними з дуже ненажерливих видів. Ростять їх у воді за 20-28 градусів, причому особливих вимог до показників жорсткості та кислотності води немає.

Неритини

Різновид належить до категорії тропічних і досить вимогливий у догляді. Смугасті раковини дорослих забарвлені в оливково-чорний із золотистим кольори і виглядають дуже святково. Вирощувати подібних молюсків дуже складно. Для цього в резервуарі має бути завжди чиста і свіжа вода температурою 25-27 градусів, а над її поверхнею бути прошарок повітря. Нерітіни люблять їсти водорості та бувають досить корисні в сильно оброслих резервуарах.

Вагомою особливістю виду вважається нездатність розмножуватися в несолоній воді. Ікра має бути відкладена тільки в солону воду, в іншому випадку вона просто загине.

Цей різновид равликів вирізняється скромними габаритами і круглою, загостреною на кінці раковиною. Забарвлення представлене сіро-коричневими або бурими тонами із золотистими цятками. Але, незважаючи на красиву зовнішність, цей різновид має 2 суттєві недоліки . Перший полягає в дуже високому слизеутворенні, а другий — у сильній ненажерливості. Скільки б равлика не годували, він ніяк не може насититися. Як наслідок — погризені товсті стебла водоростей і об’їдені листи.

Фізу дуже часто застосовують у ролі санітара невеликих акваріумів, де вона за кілька днів впорається з чищенням дна.

Меланія

Такий вид візуально виділяється від інших різновидів. Раковина у них нагадує конус, нечасто доростає до 3,5 см і має дуже високу міцність. Меланії ведуть нічний життєвий спосіб, а вдень зариваються в пісок і набираються сил для нічних вилазок. Завдяки цьому ґрунт у резервуарі щодня розпушується і провітрюється, що унеможливлює його злежування і застій. Забарвлення таких равликів нагадує колір ґрунту, через що їх досить складно помітити в акваріумі.

Специфічною особливістю меланій вважається швидке розмноження, неконтрольованість якого часто призводить до розростання популяції до немислимих розмірів. Загалом цей різновид молюсків невимогливий у догляді, тільки лише одне, чого вимагають равлики, — це щоб температура води розташовувалася в межах 18-28 градусів. Інші параметри для них не дуже важливі. Те ж стосується і їжі: меланії можуть обходитися останками риб’ячого корму і листами підводних рослин.

Котушка

Цей різновид равликів представлений привабливими і нешкідливими особинами, які ніколи не завдадуть акваріуму жодної шкоди. Їх червоно-коричнева черепашка ідеально комбінується з підводним антуражем і додає йому більшої природності. Котушки вважаються ефектними санітарами водойм, поїдаючи виключно непридатні для подальшого зростання водорості. Вони з радістю з’їдять перекушені іншими рибами стебла, обгризені листи і підгнилі частини підводних насаджень.

Свіжі та здорові рослини вони не вживають. Обумовлено це особливістю будови їхнього ротового апарату, який не може сприймати тверду і соковиту зелень, а здатний перетирати лише розм’якшені частини, що починають гнити. Крім того, котушки дуже чутливо реагують на погіршення якості рідини і можуть бути застосовані як природні індикатори.

Якщо вони спливли і значний час плавають на поверхні, значить, вода забруднена і потребує термінового очищення.

Хелена

Такий різновид равликів належить до категорії хижаків і дуже часто застосовується для регуляції поголів’я. Подібний варіант дає можливість контролювати чисельність акваріумних равликів, не вдаючись до допомоги хімії. Хелена не належить до категорії гермафродитів, тому для її розведення потрібні і самки, і самці. Ці молюски — великі любителі зариватися в ґрунт і проводити там достатньо часу. Через це як ґрунт рекомендується застосовувати пісок річковий або маленький гравій. Хелени вважаються досить дрібними равликами, діаметр їхньої черепашки ледь виростає до 2 см. Сама ж мушля має форму конуса і забарвлена в жовтий колір з красивим ефектом спіралеподібної смуги коричневого кольору.

Тиломеланія

Такий різновид молюсків відрізняється специфічною зовнішністю і широким розмаїттям форм. Черепашка дуже часто обладнана шипами або виростами, може бути абсолютно гладенькою або мати загострені краї та красиві завитки. Тіло тиломеланії також досить оригінально забарвлене і може бути чорним або помаранчевим у дрібну жовту і білу крапку. Такий вид молюсків досить вимогливий у догляді, потребує чистої води і просторого резервуара.

Занадто насиченої рослинності тиломіланія також не любить, оскільки може досягати завдовжки 12 см і потребує порожнього простору. Ці молюски є роздільностатевими живородними істотами і мають низьку плодючість. За 1 раз вони виношують по одному яйцю, з якого виникає дрібна нечисленна молодь. Всі тиломеланії досить ненажерливі, через що годувати їх необхідно не менше 2-3 разів.

Молюски не виносять неяскравого світла і потребують м’якої кислої води.

Мариза

Це величезні равлики, черепашка яких виростає в діаметрі до 6 см. Маризи люблять товсті здорові рослини й іноді зжирають їх під самий корінь. Для продовження роду потрібні жіночі та чоловічі особини. Самка відкладає ікру на поверхню стін резервуара або листи, а самі ікринки представлені желеподібною субстанцією з маленькими равликами всередині. Маризи дуже примхливі і потребують води температурою 21-25 градусів, за рівня кислотності від 7,5 до 7,8 pH. Зверху акваріум з маризами необхідно обов’язково закривати, оскільки вони мають схильність вибиратися назовні і ризикують бути розчавленими.

Однак щільно закривати резервуар не можна: равлики дихають повітрям, тому щілину для його надходження необхідно обов’язково залишати.

Рогаті равлики

Такий вид був названий завдяки наявності незвичайних загострених ріжків, дуже міцних і шорстких на дотик. Завдяки красивій жовто-чорній черепашці діаметром близько 1 см, така особина ніколи не залишиться непоміченою в загальному резервуарі. Рогатий равлик відрізняється високою рухливістю і досить активний. Однак опис цього виду буде неповним без згадок особливостей характеру таких істот. Вони дуже люблять збігати з акваріума і подорожувати по суші.

Тому купуючи рогатих равликів для домашнього співтовариства, потрібно придбати сітку або прозору кришку і накривати нею резервуар. Загалом рогаті равлики дуже невибагливі. Але при їх розведенні можуть з’явитися певні проблеми. А справа вся в тому, що розмножуються такі молюски виключно в морській воді. У прісноводних водоймах їхня ікра виявляється нежиттєздатною і швидко гине.

Спіксі

Раковина таких равликів забарвлена в жовтий або білий кольори і наділена темно-коричневою смугою, що закручується по спіралі. Нога буває як жовтою, так і коричневою, і має кілька темних плям. Зовні спіксі чимось нагадують ампулярію, втім, мають низку суттєвих відмінностей у будові та поведінці. По-перше, вони відростають не такими великими, як ампулярії, і ледь можуть сягати 3 см. Друге, у них відсутня дихальна трубка, а вуса мають набагато більшу довжину.

Зрештою ікринки равлики відкладають на корчі, каміння та листові пластини, тож для розмноження їм немає потреби виходити на сушу. Крім того, пересуваються спіксі набагато швидше за ампулярій і піднімають власну мушлю на допустиму висоту над поверхнею, по якій повзуть. Вдень вони люблять закопуватися в шар ґрунту і лежать у ньому до настання темряви.

Пік активності спіксі припадає на ніч, але в безґрунтових резервуарах різниця між денною і нічною активністю стерта.

Звідки равлики з’являються в акваріумі?

Акваріумні равлики, які поїдають залишки відмерлої органіки і завдяки цьому очищають домашню водойму, вважаються досить корисними істотами і власне купуються власниками підводних спільнот. Але часто бувають ситуації, за яких молюски з’являються в акваріумі несподівано, коли їх ніхто туди не планував поміщати. Явище це досить поширене, і пояснюється дуже легко. Непрохані гості потрапляють у резервуар разом із необробленим ґрунтом або рослинами. У першому варіанті пісок просто не був підданий тепловій обробці, і невеликий равлик у цілості й схоронності потрапив в акваріум. Часто молюски потрапляють у резервуар у вигляді ікри, яку відклали жителі попередньої водойми на аркушах щойно куплених водоростей.

Невеликих равликів погано чітко видно в густих заростях підводної рослинності, через що господар водойми може значний час не знати про те, що у нього з’явилися равлики. І лише досвідчений акваріуміст здатний помітити на листках рослин дрібний, схожий на камінчики твердий розсип чорного кольору. Через кілька днів стає зрозуміло, що це не що інше, як молоденькі равлики. Поросль починає швидко рухатися акваріумом, ніжне тільце молюсків стає добре помітним.

для того щоб не допускати потрапляння чужинців у водойму, потрібно ретельно оглядати нові рослини перед їхнім поміщенням в акваріум, а також чудово мити, а потім і прожарювати в духовці новий ґрунт.

Правила утримання

Більшість акваріумних равликів швидко адаптується до мікроклімату водойми і дуже добре в ній живе. Це досить витривалі та здорові істоти, які не потребують індивідуального догляду, їдять залишки риб’ячого корму і приносять екосистемі акваріума безсумнівну користь. Єдине, за чим необхідно ретельно стежити, це за якістю води. Вона має бути в міру жорсткою і містити велику кількість кальцію та інших мінеральних солей, потрібних молюскам для будівництва панцира. У м’якій воді раковина починає розм’якшуватися і змінюватися. Є думка, що дуже велике поголів’я молюсків активно витягує з води потрібні солі, через що жорсткість води істотно зменшується.

Оптимальними показниками вважаються кислотність від 6,5 до 7,8 pH, жорсткість від 10 до 15 dGH і температура вище 20 градусів. Також, на кожні 8-10 літрів рідини має припадати не більше 1 молюска. Купувати равликів слід виключно в зоомагазинах, з подальшим поміщенням на карантин.

Підбирати і поміщати в акваріум живність із природних водойм не потрібно, адже такі особини дуже часто є джерелами інфекції та можуть захворіти на інших мешканців водойми.

Ще одним дуже важливим моментом утримання равликів вважається тип харчування. Велика кількість з них всеїдні, через що їхня присутність в акваріумі не призводить до зайвих витрат і не спричиняє турбот. Вони також прекрасно їдять як риб’ячі корми, так і справжню рослинну їжу. Однак всеїдність має і зворотний бік і дуже часто призводить до пошкодження і повного знищення великої кількості підводної рослинності. Особливо цим грішать неповороткі види равликів, які мешкають в одному акваріумі з надто спритними і моторними рибками, що миттєво зжирають весь корм. Равликам у подібній ситуації нічого не залишається робити, як пожирати водорості.

У цьому разі можна облаштувати для равликів окремий акваріум і засадити його м’ясистими водоростями. Щоб це зробити, здебільшого беруться крупнолисті рослини, яким равлики не зможуть завдати великої шкоди. Самих же равликів слід годувати спеціалізованими кормами або справжньою їжею: морквою, капустою, листами салату, огірком і крихтами білого хліба. До речі, ці ж продукти можна застосовувати при утриманні равликів у загальному акваріумі. Риби такі продукти не їдять, тому претендувати на їжу равликів не будуть. М’ясоїдні види молюсків додатково підгодовують шматочками вареної яловичини.

Розведення

При розробці прекрасних умов утримання розмноження у равликів відбувається без різних труднощів. Молюски відкладають ікру на каменях, листках рослин або на акваріумному склі, трохи більше рівня рідини. Спочатку ікринки нагадують желеподібні кульки, з яких через кілька днів народжуються невеликі молюски. Якщо знадобиться швидке отримання потомства, процес можна штучно прискорити. Для цього беруть ємність об’ємом 30 літрів і наповнюють її відстояною водою. Потім поміщають туди кілька плаваючих водоростей і підсаджують 3-4 равликів. Годують їх двічі на день, застосовуючи для цього корм для риб, хліб, капустяний лист, варену моркву і картоплю.

Далі за молюсками ретельно спостерігають і чекають, коли одна з особин почне відкладати ікру. При розмноженні двостатевих видів цю особину слід якимось чином підкреслити, щоб потім напевно знати, де самка. Багато видів равликів роблять кладку ближче до вечора, тому в цей період слід посилити спостереження. Деякі равлики, наприклад, ампулярія, роблять кладку прямо на поверхню води.

Чіпати відкладену ікру не можна в жодному разі, крім тих ситуацій, коли ікринки підпливли дуже близько до приладу освітлення і можуть померти від дуже високої температури. У цьому варіанті необхідно акуратно підкласти під кладку шматочок пінополістиролу і відбуксирувати його на безпечну відстань. Далі слід запастися терпінням і чекати на появу молодняка. Що ближчим буде цей захід, то темнішою буде ікра. У середньому на визрівання равликів йде близько 3 тижнів.

Виживання новонароджених молюсків загалом досить високе, проте якщо кладка робиться в загальному акваріумі, то шанси вижити є зовсім не у кожного. Основна частина з них буде з’їдена рибами, і зберігатися зможуть тільки кілька малюків. За гарного догляду і своєчасного регулювання народжуваності велика особина може дожити до 3 років. Якщо ж акваріум перенаселений, або температура води занадто висока, то життєву тривалість равликів різко зменшується.

У першому варіанті зумовлено це стресом і боротьбою за ресурси, а в іншому — прискоренням процесів обміну від занадто теплої води і, як наслідок, швидким старінням організму.

Сумісність із рибами

Дорослі равлики сумісні з більшістю видів риб, тоді як малюкам дуже часто потрібен уважний вибір сусідів. Обумовлено це тим, що молюсків, які щойно вилупилися, одразу ж зжирає доросла риба. Тим більше люблять поласувати свіжими равликами барбуси. Новонароджених вони з’їдають повністю, а молодь, що виросла, спочатку хапають за ногу, потім витрушують з раковини і тільки потім зжирають. У підсумку на ґрунт опускається порожня оболонка. Тетрадонти і багато видів цихлід захоплюють молюсків у рот повністю. Вони надкушують і випльовують панцир, після цього з’їдають вміст.

З дрібними і неагресивними рибами більшість равликів уживається прекрасно, і єдиною незручністю для них є нападки спритних риб на їхні вуса. У зв’язку з цим можна часто спостерігати ситуацію, коли равлик при наближенні риби мимоволі тисне їх до тіла.

В іншому спільне проживання равликів з іншими жителями водойми має цілком спокійний вигляд і не доставляє господареві акваріума жодних турбот.

Про переваги та недоліки утримання акваріумних равликів дивіться в наступному відео.