“Алхімік”: короткий зміст та аналіз твору
Бразильський письменник Пауло Коельо відомий усьому світу завдяки роману «Алхімік». Короткий зміст бестселера, а також його аналіз, запропонований нижче, познайомлять із роздумами прозаїка про сенс життя, кохання і досягнення цілей.
«Алхімік»: короткий зміст
Роман «Алхімік» став найбільш продаваною книгою португальською мовою за всю її історію розвитку. І через тридцять років після виходу книги читачі із задоволенням осягають мудрість її автора. Зрозуміти цінність твору частково можна, прочитавши його короткий переказ.
Роман починається з прологу. У ньому автор розповідає читачеві, що сам тривалий час намагався вивчати алхімію, але старання не принесли результату. У 1973 році він кинув це заняття, а через вісім років зустрів Учителя, який повернув йому інтерес до алхімії. Пауло Коельо попереджає, що «Алхімік» — книга символічна:
«Алхімік» Пауло Коельо: початок шляху головного героя
Головний герой роману — пастух Сантьяго, юнак з Андалусії. Він освічений, адже батьки хотіли, щоб син став священиком. Однак Сантьяго вирішив, що хоче присвятити життя подорожам, і став пастухом.
Одного разу, лежачи під деревом біля каплиці, герой побачив сон: біля єгипетських пірамід він знайде скарби. Вранці пастух вирушив до міста, щоб продати овечу вовну. Дорогою він заглянув до циганки, щоб та розтлумачила дивний сон. Вона повідомляє Сантьяго, що в Єгипті на нього справді чекає скарб.
Пастух не вірить циганці. Але в місті до нього підходить старий Мельхіседек — цар Саліма — і переконує вирушити до Єгипту. Також він дає юнакові два камені — білий Урім і чорний Туммім: вони мають допомогти Сантьяго в скрутну хвилину. Натомість старий просить десяту частину отари. Пастух погоджується. Він продає овець, що залишилися, і на виручені гроші відпливає в Африку.
Африканські пригоди Сантьяго
Спочатку Сантьяго лякає незнайома арабська країна і чужа мова. Але жага пригод бере гору. Юнак наймається до місцевого торговця кришталем.
Одного разу він зустрічає англійця-алхіміка, який прямує в оазис Ель-Фаюм. За його словами, там живе Великий Маг і Алхімік. Сантьяго вирішує вирушити з ним через Сахару.
Довга і виснажлива дорога привела караван до оазису. Сантьяго зустрічає Фатіму і закохується з першого погляду. Знайти Алхіміка йому не вдається.
Тим часом у пустелі йде війна між племенами, але за законом оазис вважається нейтральною територією. Одного разу юнакові привиділося: озброєні вершники нападають на оазис. Він розповідає про це вождям, і ті приймають рішення підготуватися до можливої битви.
Вранці в оазис вриваються воїни, але місцеві дають відсіч. Сантьяго пропонують високу посаду, але тут на зв’язок виходить Алхімік: після видіння юнака він зрозумів, що той — обраний.
Чим закінчилася книга «Алхімік»
Сантьяго і Алхімік залишають оазис і вирушають до пірамід. Дорогою мудрець навчає юнака — той швидко все схоплює.
Одного разу на подорожніх нападають воїни і ведуть їх до вождя. Алхімік заявляє, що молодий чоловік, який стоїть перед ними, — майстерний маг, здатний перетворюватися на вітер. Через кілька днів табір охоплює ураган, а Сантьяго знаходять на іншому кінці поселення. У страху перед силою юнака подорожніх відпускають.
Сантьяго добирається до пірамід, і серце підказує йому, де захований скарб. Але раптом на нього нападають дезертири. Вони сміються над історією Сантьяго, відбирають золото, яке в нього було, і змушують копати. Але скарбу в піску не виявляється. Юнака б’ють, називають дурнем і перед тим, як піти, насміхаючись, розповідають свій сон: нібито в Іспанії, в корінні дерева біля старої каплиці, заховано скарб. Сантьяго щасливий: тепер він знає, куди йти.
Юнак повертається додому, дивуючись тому незвичайному шляху, який пройшов. У коренях знайомого дерева знаходить скриньку з коштовностями. Тепер він може повернутися до Фатіми.
«Алхімік»: аналіз твору
У романі «Алхімік» Пауло Коельо поділився власним життєвим досвідом, який, судячи з численних відгуків, допоміг не одному читачеві. Про що книга «Алхімік» намагається застерегти і чого навчити? З’ясуємо під час аналізу роману:
Історія створення
Створюючи роман «Алхімік», автор надихався кількома джерелами:
Оповідання Борхеса «Історія двох сновидців»
Як написав у пролозі Пауло Коельо, «Алхімік» — це данина знаменитим письменникам, серед яких автор згадує ім’я аргентинського прозаїка Борхеса. Цікаво, що саме з його творчості Коельо і запозичив сюжет свого бестселера:
- Оповідання Борхеса «Історія двох сновидців» оповідає про людину з Каїра, якій сниться сон про заховані в Персії скарби
- Головний герой вирушає на їхні пошуки, але потрапляє до в’язниці. Начальник в’язниці розповідає йому про свій нещодавній сон: нібито в Каїрі заховані скарби.
- Повернувшись додому, герой знаходить скарб.
Однак авторство цього сюжету належить навіть не Борхесу. Письменник почерпнув ідею з казок «Тисячі й однієї ночі». Таким чином, можна сказати, що в «Алхіміку» є відсилання до арабської літератури.
Власна біографія Коельо
Іншим джерелом, звідки черпав натхнення Коельо, була його власна біографія:
- Перш ніж стати письменником, він складав тексти пісень і добре на цьому заробляв.
- Одного разу він вирушив у паломницьку подорож Іспанією, після чого переосмислив своє життя і став письменником. Через образ Сантьяго, ймовірно, Коельо розповів про власний духовний шлях.
Книжка «Алхімік» була видана 1988 року і принесла автору всесвітню славу. Це ще раз підтверджує схожість Коельйо з її головним героєм: вони обидва ризикнули стабільністю, щоб слідувати за мрією, і доля винагородила їх за це.
Жанр і основна ідея
Твір «Алхімік» написано в жанрі роману. Йому притаманні такі риси:
- великий обсяг і складний розгалужений сюжет;
- різноманіття персонажів, зображення складних взаємин між ними;
- оповідається про долю головного героя, сповнену випробувань, і про його прагнення до ідеалу.
Ще «Алхіміка» називають романом-притчею. На це вказує основа сюжету: автор зробив акцент не на розмаїтті характерів, а на філософській ідеї. Суть головної думки письменника така: той, хто шукає, завжди знайде свій скарб.
«Алхімік» Коельо не просто підштовхує читача до роздумів, а прямо викладає основну думку: «Якщо ти чогось хочеш, увесь Всесвіт сприятиме тому, щоб бажання твоє збулося». Автор закріплює ідею, повторюючи її наприкінці роману, як заведено в народних притчах: «Життя і справді щедре до тих, хто слідує своїй долі». Таким чином, Коельо закликає читачів ніколи не відмовлятися від мрії — у цьому суть роману «Алхімік».
Проблематика
Оскільки книга присвячена завзятості в досягненні мрії, автор розмірковує про причини, які заважають людям у цьому. Вони й складають проблематику роману:
Проблема вибору
Кожна людина сприймає свою мрію як щось недосяжне: заради неї потрібно чимось жертвувати, від чогось відмовлятися. Цей вибір автор показав на прикладі Сантьяго. Юнакові була уготована інша доля: батьки мріяли бачити його священиком.
Але він набрався сил і заявив про своє бажання. Протягом роману герою ще не раз доводилося обирати між мрією та спокійним життям. Зрештою його завзятість була винагороджена.
Боязнь невдачі
Страх ризику — втрати грошей, часу або поваги інших — часто заважає людям домагатися бажаного. Головний герой «Алхіміка» не виняток, але Сантьяго вдається подолати його.
У вуста юнака автор вкладає важливу думку: поки один боїться — інший робить і перемагає: «Я буду ненавидіти тих, хто зумів знайти скарб, тому що мені це не вдалося».
Страх успіху
Торговець кришталем усе життя мріє вирушити до Мекки. При цьому нічого не робить, щоб поліпшити продажі та заробити на поїздку.
Торговець зізнається: якщо він здійснить мрію, втратить сенс життя. Автор наголошує, що для здійснення мрій потрібно мати мужність, щоб протистояти хибній скромності та страху змін.
Справжня любов
В оазисі Сантьяго зустрічає Фатіму, вони закохуються. Коли юнак пропонує дівчині вийти за нього заміж, вона відмовляється, бо тоді йому доведеться відмовитися від своєї мрії. На думку Коельо, у цьому й полягає справжнє кохання — дати дорогій людині розкритися. В іншому разі це не кохання.
Пауло Коельо торкнувся тем, пов’язаних із психологією. Тому роман «Алхімік» часто називають посібником для тих, хто перебуває на роздоріжжі або в пошуках свого призначення.