Борис Грачевський: біографія художнього керівника “Єралашу”
Борис Грачевський — беззмінний художній керівник популярного журналу «Єралаш» — помер 14 січня в Москві. Про смерть повідомила дружина Грачевського Катерина Білоцерківська. Пропонуємо дізнатися про шлях талановитого кінематографіста і прочитати про факти його особистого і творчого життя.
Борис Грачевський: біографія, сім’я
Талановитий організатор кіновиробництва, режисер, сценарист, Борис Грачевський народився в будинку відпочинку «Полушкино» (Московська область, Раменський район), де працювали батьки, 1949 року. Мама Ольга Лазарівна Жарковська була бібліотекарем, а батько Юрій Максимович Грачевський — культпрацівником.
З раннього дитинства батьки прищеплювали синові любов до мистецтва:
- у 6 років дитина вперше вийшла з Юрієм Максимовичем на сцену;
- у 10 років самостійно поставила перший танець;
- в 11 років режисирував новорічний ранок.
Після школи творець «Єралаша» вступив до Калінінградського механічного технікуму (Московська область), який успішно закінчив і здобув професію токаря. У 1968-му пішов служити в армію і взяв участь в операції «Дунай».
Творча жилка штовхала молодого Грачевського до мистецтва, і після армії він влаштувався працювати вантажником на кіностудію імені Горького.
Але його не влаштовувала така робота, тому 1969 року Борис Юрійович вступив до ВДІКу (заочне відділення), щоб освоїти організацію кіновиробництва. Цікаво, що закінчив його Грачевський тільки через довгих 23 роки.
Після вступу до ВДІКу кінематографіст, який пізніше створив кіножурнал «Єралаш», працював адміністратором у таких режисерів, як:
- Василь Шукшин;
- Олександр Роу;
- Марк Донський.
На кіностудії він виконував роботу старшого адміністратора, був також заступником директора виробничо-творчого колективу.
Коли молодому кінорежисеру виповнилося 25 років, він спільно з Олександром Хмеликом (драматург) став засновником «Єралашу», над розвитком якого працював усе життя.
Як склалося особисте життя талановитого кінематографіста? Грачевський був тричі одружений. У шлюбах народилися четверо дітей. Ось що відомо про дружин і дітей Бориса Юрійовича:
- Галина Яківна Грачевська стала першою дружиною Грачевського і народила йому сина Максима і дочку Ксенію. Шлюб тривав 35 років.
- Анна Євгенівна Грачевська — актриса, телевізійна ведуча, режисерка, співачка і письменниця — була другою дружиною Бориса Юрійовича з 2010 року до 2014-го. У цьому шлюбі у подружжя народилася дочка Василина.
- Третьою дружиною стала Катерина Білоцерківська, яка теж займалася творчістю (співачка, актриса). Катерина народила Борису Грачевському сина Філіпа.
Чи мав онуків Борис Грачевський? Діти від першого шлюбу досягли значних успіхів у бізнесі, але подарували йому лише одного онука.
У 2018 році Борис Грачевський на телевізійній передачі «Доля людини» розповів глядачам про перенесене складне онкологічне захворювання шкіри. Борис Юрійович переніс кілька операцій, пройшов курс опромінення і хіміотерапії.
Він переміг складну хворобу, але після одужання прожив лише три роки. На жаль, за три дні до Нового року режисер повідомив, що його госпіталізували після погіршення стану здоров’я з діагнозом коронавірусна інфекція. До цього кінематографіст проходив лікування вдома. У лікарні чоловікові стало гірше, і 14.01.2021 Борис Грачевський помер.
Борис Грачевський: творча діяльність
Борис Грачевський залишив після себе велику творчу спадщину. Скільки років Грачевському було, коли він почав професійно займатися кінематографією? Талановитому юнакові ледь виповнилося 20 років, коли він став працювати на кіностудії імені Горького.
Головною справою життя Бориса Юрійовича став кінематографічний журнал «Єралаш». Що таке «Єралаш»? Це веселий і повчальний гумористичний російський кіножурнал, який призначався для дитячої аудиторії і з моменту заснування до 1996 року випускався центральною кіностудією ім. М. Горького. М. Горького.
З 1974-го по 1984-й Борис Юрійович працював на посаді директора кіножурналу «Єралаш». У 1984 році став художнім керівником «Єралашу» і був ним до самої смерті.
У 1995 році Грачевський заснував кіностудію «Єралаш-Ленд», а пізніше, у 2005-му, — кіностудію «Єралаш», де працював до самої смерті. У процесі роботи над кіножурналом він:
- створив 11 сценаріїв;
- став режисером-постановником низки сюжетів «Єралашу»;
- озвучував тексти деяких сюжетів;
- був актором.
Крім роботи над кіножурналом, Грачевський:
- займався виробництвом документальних стрічок («Програма Буквар»);
- був режисером художніх фільмів «Дах» і «Між нот, або Тантрична симфонія»;
- знявся в кіно «Короткі хвилі» (2017);
- очолював журі програми «Відеобитва»;
- став автором «ідіотизмів», випустив збірку під назвою «Той, хто йде по сонячній стороні життя», написав твір «Я мавпа»;
- був членом журі на каналі «Карусель» у дитячому КВК;
- випустив сольний альбом під романтичною назвою «Я тебя люблю»;
- створив проєкт «Соціальна реклама»;
- був учасником благодійних проектів для дітей з обмеженими можливостями.
За величезний внесок у розвиток мистецтва і вітчизняного кінематографа, а також за продуктивну багаторічну творчу діяльність батько унікального «Єралашу» був неодноразово нагороджений. Ось деякі премії та звання, які він отримав:
- почесне звання «Заслужений діяч мистецтв РФ»;
- премія Уряду РФ у галузі культури;
- орден Пошани;
- орден Дружби;
- кінопремій «Золотий овен», «Золотий орел» (дворазовий лауреат).
Крім кінематографічної діяльності, талановитий творець веселого кінематографічного журналу для дітей і підлітків брав участь у соціальному житті країни — входив до ради Російського єврейського конгресу і був членом Російської академії кіномистецтв.
Діти були головними натхненниками творчості Грачевського. Кінематографіст не тільки знімав для дітей кіно, Борис Юрійович входив до опікунської ради благодійного фонду, назва якого «Посмішка дитини» символізує всю його творчу діяльність.
Редакція висловлює глибокі співчуття рідним, друзям і співробітникам Бориса Юрійовича у зв’язку з його раптовою смертю.