Бурий ведмідь: де мешкає, чим харчується та інші цікаві факти про тварину

Де мешкає бурий ведмідь? Бурі ведмеді поширені в усіх частинах світу, крім Австралії та Антарктиди. Значні їхні популяції на сході Євразії — у Сибіру, Китаї. У Європі колись вони мешкали повсюдно, зараз у Західній Європі спостерігаються роз’єднані популяції. Їх можна побачити в Карпатах і Піренеях, Альпах і Апеннінах. Особини цього виду трапляються в Скандинавії, а у Фінляндії бурі ведмеді — національні тварини.

Припускають, що в Америку ведмеді проникли з Азії. Зараз вони мешкають у західній частині континенту, на території від Аляски до Мексики. В Африці зустрічаються бурі ведмеді в північно-західній частині.

Як виглядає бурий ведмідь

Бурий ведмідь — один із найбільших наземних хижаків. Тіло тварини потужне, з високою холкою. Голова масивна, але вуха й очі невеликі. Відрізняється ведмідь коротким хвостом (до 6,5-21 см), який ледь видно в шерсті.

Лапи у ведмедя сильні, з невтяжними кігтями завдовжки 8-10 см (у грізлі — до 15 см). Ударом лапи ведмідь може зламати хребет кабану або оленю. Шерсть у бурого ведмедя густа, рівно забарвлена. Забарвлення її зазвичай буре, іноді від світло-палевого до майже чорного у різних підвидів.

Скільки важить бурий ведмідь? Середній показник маси самців — 270 кг, довжини тулуба — 216 см. Самки в середньому важать близько 175 кг при довжині 195 см. У заповідниках зустрічалися самці вагою 410 кг довжиною 250 см. Мисливці зустрічали ведмедів до 600 кг, але зважували їх непрофесіонали, тому дані не можна вважати достовірними.

Типові риси характеру

Ведмеді виглядають агресивно, коли загрозливо встають на задні лапи і гарчать. Але так вони роблять у разі переляку. Викликають побоювання великі розміри та вага тварин. На людину ведмеді першими не нападають, бо бачать у ній загрозу. Злякавшись, тварина тікає, при цьому трапляється «ведмежа хвороба» — інстинктивно випорожнюється кишечник.

Однак переляк може викликати й агресію, спровокувати на активний захист, пробудити інстинкт переслідування. Тому в місцях, де водяться ведмеді, досвідчені мисливці та мандрівники сповіщають про свою присутність звуками дзвіночків або брязканням металевими предметами.

Серед бурих ведмедів найагресивнішими вважаються грізлі та камчатські ведмеді. Найбезпечніший — барибал (чорний ведмідь), який живе на Алясці, в Канаді, у багатьох штатах США.

Бурі ведмеді добре приручаються, піддаються дресируванню, тому часто стають артистами цирку. Але слід бути насторожі: поступливість тварини може змінитися люттю.

Підвиди бурого ведмедя

Залежно від місця проживання у бурих ведмедів спостерігаються великі відмінності. Раніше їх вважали окремими видами, і налічувалося до 80 видів. Але зараз бурі ведмеді об’єднані в один вид із кількома географічними підвидами. Найвідоміші серед них:

• Європейський, або звичайний бурий ведмідь.
• Каліфорнійський (грізлі), що вирізняється лютою вдачею.
• Сибірський ведмідь водиться в Східному Сибіру, Казахстані, Монголії, Китаї. У цьому підвиді зустрічаються особини вагою до 800 кг.
• На півночі Аляски мешкають кадьяки — найбільші з бурих ведмедів вагою до 1 тонни.

Існують гобійські, степові, тибетські та інші бурі ведмеді. Загалом налічується близько двох десятків підвидів.

Навколишнє середовище і спосіб життя

Бурі ведмеді — лісові жителі. Звичайне середовище їхнього проживання — лісові масиви, зокрема високогірні, густі листяні чагарники, трави. У різні сезони вони можуть кочувати в долини, альпійські луки, лісові пояси. Їхній шлях залежить від наявності їжі.

Незважаючи на масивність, бурі ведмеді можуть швидко бігати, розвиваючи швидкість до 50 км/год. У разі необхідності вони відмінно плавають. Молодняк добре лазить по деревах.

Ведмеді — територіальні тварини. Вони мітять свої місця подряпинами на деревах і запахами. Кожен ведмідь займає площу в десятки квадратних кілометрів, причому самці захоплюють площу в 7 разів більшу, ніж самки.

Для життя ведмедів характерна сезонна циклічність. Влітку і восени вони накопичують жирові запаси, вага кожної особини збільшується на 180 кг і більше. З пізньої осені вони залягають у барлоги на сплячку. Зимовий сон триває від 75 до 195 днів. Його тривалість залежить від кліматичних умов.

Деякі ведмеді не можуть накопичити достатньо запасів для зимового сну, тому або не залягають зовсім, або встають серед зими. Це шатуни — дуже небезпечні та приречені на загибель тварини.

Раціон бурих ведмедів

Чим харчується бурий ведмідь? Бурі ведмеді всеїдні. Три чверті їхнього раціону становить рослинна їжа: ягоди, горіхи, коріння і стебла трав. Вони пошкоджують посіви вівса та кукурудзи. Ведмеді відомі своєю любов’ю до меду. Тварини їдять комах, черв’яків, ящірок, жаб, гризунів, ловлять рибу. На день великій тварині потрібно до 40 кг їжі.

Ранньою весною, коли ще мало рослинності, ведмеді полюють на косуль, ланей, лосів. Можуть відбирати здобич в інших хижаків. У Північній Америці бурі ведмеді харчуються рибою (лосось) під час нересту.

Ведмеді можуть харчуватися харчовими відходами, підбираючи їх на звалищах поблизу жител людей. Особливу небезпеку становить підгодовування ведмедів, що часто роблять туристи. Легко отримавши їжу, ведмеді не повернуться до лісу, а шукатимуть більш доступну, ніж полювання, їжу.

Розмноження бурих ведмедів

Шлюбний період у ведмедів припадає на травень-липень. Самці сповіщають про це ревом. У цей час нерідкі смертельні сутички між ними. Самки приносять потомство раз на 2-4 роки.

Вагітність у бурих ведмедиць триває 190-200 днів. Цікаво, що її розвиток настає не з моменту зачаття. Зміни в організмі відкладені до зимової сплячки, коли самка заляже в барліг. Але якщо вона чомусь не набрала достатнього запасу жиру, вагітність може і не розвинутися.

Дитинчата (від 2 до 5 особин) з’являються в січні-лютому. При народженні їхня вага — 0,5 кг і більше, зріст — 23 см. Народжуються ведмежата сліпими, із зарослими слуховими проходами, і залишаються такими до 1 місяця. До трьох місяців у них уже є зуби, вага досягає 1,5 кг.

Вихованням займається самка, самці становлять загрозу потомству. Самки — відважні матусі. Вони небезпечні, якщо виникає загроза для малюків. Ведмежата перебувають поруч із матір’ю до 3 років, тобто до досягнення статевої зрілості. З ведмедицею разом живе кілька виводків.

Молоді ведмеді ростуть до 10-11 років. Скільки років живе бурий ведмідь? У природі тривалість життя ведмедів становить 20-30 років, у неволі — до 50-ти.

У світі налічується близько 200 тис. бурих ведмедів, причому більшість з них перебуває в РФ. Промислове значення їх невелике, але на збереження впливають екологічні проблеми. У списках Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) цей вид значиться під загрозою. Бурі ведмеді — улюблені тварини в цирках і в зоопарках. Але в природі краще з ними не зустрічатися.