У світі літератури ідеї та мотиви часто слугують стрижнем твору, надаючи глибини та змісту загальній темі. Однією з таких ідей, що захоплює читачів протягом десятиліть, є концепція фантастичного. Саме через цю призму ми досліджуємо вірш Василя Симоненка «Ну, скажи мені — хіба не фантастика?». Вірш, який часто називають «паспортом твору», заглиблюється у сферу уяви, кидаючи