Аналіз «Мандрів Гуллівера «Мандри Гуллівера» — класичний роман Джонатана Свіфта, вперше опублікований у 1726 році. Історія розповідає про Лемюеля Гуллівера, корабельного хірурга, який під час своїх подорожей зазнає корабельної аварії на різних фантастичних островах. «Мандри Гуллівера» широко розглядаються як сатиричний шедевр, що пропонує гостру критику людського суспільства та його інститутів. Через свої зустрічі з різними
У відомому романі Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера» є кілька пам’ятних персонажів, які відіграють важливу роль у пригодах Гуллівера. Ці персонажі не лише слугують Гулліверу підмостками, але й надають соціальні коментарі та сатирично висміюють різні аспекти людської природи та суспільства. Головний герой повісті — Лемюель Гуллівер, корабельний хірург, який під час своїх подорожей потрапляє в низку
«Мандри Гуллівера» — сатиричний роман, написаний Джонатаном Свіфтом і опублікований у 1726 році. Історія розповідає про Лемюеля Гуллівера, хірурга, що став моряком, який вирушає у чотири дивовижні подорожі до різних вигаданих країн. У першій частині роману під назвою «Подорож до Ліліпутії» розповідається про перебування Гуллівера на землі, населеній крихітними людьми, відомими як ліліпути. Ця стаття