Тварини

5 причин затримки сечі у кішок

2 Жовтня 2020 Article

Гостра затримка сечі-патологічний процес, що відрізняється відсутністю можливості у тварини самостійно справити малу нужду. Особливістю стану вважається повна відсутність акту сечовипускання при переповненому сечовому міхурі.

Синдром затримки сечі, що розвинувся у тварини, вимагає термінового втручання ветлікаря. Відсутність своєчасної допомоги вихованцеві призводить до серйозних ускладнень, таким як порушення роботи серця і нирок, аж до смертельного результату.

1. На тлі стресу

Затримка сечі частіше діагностується у самців, ніж у самок, що пов’язано з індивідуальними особливостями анатомічної будови уретрального каналу. У переважній безлічі випадків основою розвитку урологічного синдрому затримки сечі, виступає МКБ (сечокам’яна хвороба). Патологічний процес вражає переважно самців. Крім сечокам’яної хвороби, спровокувати затримку сечі здатний ряд інших моментів, серед яких виділяють стрес.

Кішки мають чутливою до стресів нервовою системою. Будь-які зміни в зовнішньому середовищі, будь то зміна власника, житла, режиму годування або ж поява нового члена сім’ї, як правило провокують у тварини серйозний стрес. В результаті стресового фактора у кота може з’явитися ідіопатичний цистит і гостра затримка сечі.

2. Ниркова недостатність

Недостатність нирок може як стати провокуючим аргументом розвитку гострої затримки сечі, так і виникнути на тлі урологічного синдрому. Ниркова недостатність відрізняється порушенням функцій ренальної системи, провокуючи зміни хімічного складу внутрішнього середовища організму. Нирки повністю або частково втрачають здатність утворювати урину.

Патологічний процес провокує порушення розподілу солей і води в організмі. Азотисті продукти обміну і нелеткі кислоти затримуються в організмі. В результаті порушень розвивається уремія. Недостатність нирок здатна розвиватися різко, протягом не великого часу.

Вимальовується ниркова недостатність:

  • різко виникають відмовою від їжі, аж до анорексії;
  • розвиток диспепсичних розладів-виверження шлункового вмісту або пронос;
  • проблемами з координацією рухів;.

На цьому тлі різко зменшується кількість вироблення сечі, аж до повного зникнення. При нирковій недостатності і затримки сечі, у кішки різко розвивається дегідратація організму, підвищуються показники температури тіла, можливий некроз кінчика язика. Відзначається також зміна частоти скорочень серця і задишка.

3. Інфекційні захворювання

Основою гострої затримки сечі у кішок як правило виступає інфекційне захворювання.

Хвороба може потрапляти в організм як по висхідному, так і по низхідному шляху.

У першому варіанті хвороба потрапляє в організм через статеві органи і піднімається вгору по сечоводах, до сечового міхура і слід в нирки. Запалення, спровоковане інфекцією, відрізняється не тільки гіперемією, але і набряком, що зі свого боку провокує утруднення нормального виходу сечі. Основою затримки сечі у домашнього вихованця, як правило виступає не вилікуваний вчасно уретрит або цистит.

4. Запалення

Аргументом, що провокує розвиток затримки сечі у тварини здатні виступати запальні процеси, які не мають інфекційної природи.

Виявитися причиною запалення можуть:

  • пухлинні процеси;
  • закупорка уретрального каналу кристалами або дрібними каменями при сечокам’яній хворобі;
  • закупорка слизом і згустками крові.

Найчастіше затримка сечі діагностується у самців в зв’язку з особливостями анатомічної будови. У котів, на відміну від кішок, уретральний канал звивистий і довгий, який має кілька звужень на ділянках. Сечові камені застряють при виході з нирок, закупорюючи канал, травмуючи його стінки і викликаючи запалення.

При відсутності своєчасної терапії, на тлі гострої затримки сечі, розвивається інтоксикація організму, здатна спричинити за собою набряк мозку і смертельний результат.

5. Використання деяких лікарських засобів

Привести до затримки урини у тварини може використання ряду медикаментозних препаратів.

Нагнітати затримку сечі здатні:

  • Антихолінергічні препарати-засоби для анестезії, що блокують роботу парасимпатичної нервової системи. У ветеринарній практиці застосовуються атропін і Глікопіролат, що відносяться до ад’ювантів, використовуваним як один з елементів повноцінної анестезії.
  • Скополамін-рослинний алкалоїд, застосовуваний у ветеринарній офтальмологічній практиці для терапії іридоциклітів і іритів. Також застосовується при важких родових процесах у тварин і в хірургічній практиці для знеболювання.
  • Антигістамінні засоби мають в основі Дифенгідрамін. Знаменитим антигістамінним препаратом вважається Димедрол, який має виражену властивість блокувати гістамінові Н-1 рецептори.

Помітивши у тварини початкові ознаки розвитку патологічного процесу, які проявляються частими, але не продуктивними позивами до акту сечовипускання, раптове збільшення обсягу живота, хворобливі крики тварини, потрібно якомога швидше звернутися за допомогою до ветеринарного професіонала за допомогою.

Інтоксикація організму при затримці сечі розвивається швидко і буде причиною смертельного результату.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.