Отомікоз у собак

У вихованців проживають в будинку, особливо у собак, дуже часто діагностують захворювання вух. Дуже частими і небезпечними є грибкові ураження вушної раковини.

Отомікоз у собак або грибковий отит, небезпечний тим, що вчасно визначати його надзвичайно важко, та й лікування довгий і не звичайне.

Пристойна кількість грибкових мікроорганізмів, які викликають провокують початок процесу запалення не тільки в вушній раковині, але також і в системах організму, володіють великою стійкістю до сучасних медикаментозних засобів.

Отит грибкового типу викликається здебільшого грибками роду Малассезія і Кандида. Ці грибкові мікроорганізми відносяться до дріжджових і завжди знаходяться на шкірних покривах тварин. Однак при супутньому сприятливих факторів, активізуються, починають активно рости і плодитися. Запущені форми отомікоза можуть виявитися причиною значних складнощів.

Необхідно виділити, що отит, викликаний дріжджовими грибками не заразний для оточуючих тварин і людини в тому числі. Але, все таки, приносить великий дискомфорт тварині у вигляді сильного, майже не припиняється свербіння.

При розчісуванні вушної раковини тваринам, прикріплюється патогенна бактеріальна мікрофлора, що ускладнює перебіг захворювання і подальшу терапію.

Причини розвитку грибка в вухах

Мікроорганізми грибкового походження, що провокують розвиток отитів у домашніх чотириногих, є умовно-патогенними.

Починають активно рости і плодитися вони тільки в сприятливих для них умовах. Дуже часто отомікоз вражає породи собак з довгими вухами, а також в спеку пори року, коли зовнішнє середовище добре впливає на розвиток дріжджових грибків.

Причин розвитку отомікозу багато і основними вважаються:

• процеси запального типу на шкірному покриві вихованця (в результаті зниження властивостей захисного характеру шкіри); (провокуючий фактор виникнення отомікоза); і інші чужорідні білки;
• ослаблення загальних захисних сил організму при патологічних змінах у внутрішніх органах;
• стресові ситуації;
• дрібні пошкодження на внутрішній стороні вушної раковини;
• довгий і неконтрольований прийом протимікробних засобів.

Ветеринарні фахівці наполегливо рекомендують після прийому будь-яких видів антибіотиків, обов’язково давати тварині пробіотики. Розвиток отомікоза грибкової етіології може статися і через прийому протизапальних засобів гормонального типу.

В результаті купірування процесу запалення, кортикостероїдні препарати істотно послаблюють захисні сили організму, провокуючи розвиток грибкових мікроорганізмів.

Симптоматика захворювання отомікозом

Перша ознака початку отиту у собак-свербіж. При грибковому ураженні, свербіж і дискомфорт у тварини настільки сильний, що вихованець починає поскулівать під час того, як чеше вуха. Інший дуже важлива ознака розвитку отомікоза-поява нестандартного запаху з уражених вух. При грибкових ураженнях вушної раковини у собак, з’являється і ряд інших симптомів:

• виділення з вух з домішками гною і крові;
• гіперемія покриву шкіри в місці ураження;
• запальні процеси в регіонарних підщелепних лімфовузлах (запущені ступеня хвороби);
• порушення слуху у вихованця;
• зниження апетиту або відмова від твердого виду їжі;
• виділення з очей.

При появі декількох або одного відмінних ознак отомікоза, потрібно невідкладно звернутися до кваліфікованого ветеринара за допомогою. Відсутність раннього лікування буде причиною розвитку значних складнощів. Насамперед отомікоз буде причиною ослаблення імунітету. Іншими ускладненнями запущеного отиту вважаються:

• руйнування тканинних структур вушної раковини;
• пошкодження середнього і внутрішнього вуха;
• глухота, складно піддається терапії;
• ураження нервової системи;
• порушення координації рухів і кривошея;
• найнебезпечніше-кома в результаті запущеного отомікоза.

Діагностування захворювання базується на мікроскопічних і культуральних дослідженнях взятого з вуха мазка ексудату.

При знаходженні міцелярних ниток і спор, відмінних для зростання дріжджових грибків, діагноз ставиться фактично відразу. Однак слід знати, що при порушенні правил забору матеріалу, спор грибка і їх зростання можна не виявити.

Тому постановка діагнозу не виключає використання отоскопії. Застосування отоскопії, дає можливість виявити помірну гіперемію і інфільтрацію покриву шкіри в області зовнішньої частини слухового проходу.

Крім цього, потрібно проведення посіву на бактеріальну мікрофлору для вибору відповідного чутливого до патогенних мікроорганізмів антибіотика. Це пов’язано з тим, що отомікоз завжди з’єднаний з появою бактерій у вушній раковині.

Дізнайтеся також про інші допустимих причини коричневих виділень з вух у собак.

Лікування отокмікозу у собак

Терапія отомікозів передбачає всеосяжний підхід. Після діагностичних досліджень і постановки вірного діагнозу, ветеринарний фахівець повинен вибрати максимально ефективну схему лікування для собаки, беручи до відома особливості, породну приналежність і вік тварини. Основа лікування-визначення та видалення причини, що викликала грибкову інфекцію в вушному проході.

Ветеринарні фахівці наказують ряд протигрибкових засобів при виявленні в соскобах і бактеріальних посівах виключно дріжджові грибки.

Медикаментозні препарати для боротьби з грибком у вухах:

• Орицин;
• Оридермил;
• Тресадерм.

У разі приєднання патогенної бактеріальної мікрофлори, призначаються антибіотики-Цефріаксон, Гентаміцин, Амоксиклав.

Перед тим як закопувати протигрибковий засіб, вушної прохід потрібно дуже ретельно очистити з використанням хлоргексидину або ж мірамістину. Вушної прохід протирають змоченим ватним диском в антисептичному розчині. Далі в очищене вухо закопують підібраний ветеринаром препарат в обидва вушних проходу, незалежно від того, ураженого одне вухо або обидва. При відсутності позитивної динаміки лікування, лікувальний засіб проти дріжджових грибків змінюють на інше.

Профілактика отиту не тільки грибкового, а й інших видів, займає почесне місце в запобіганні хвороб вух у собак. для того щоб не дозволити розвиток захворювання, потрібно дотримуватися ряд правил:

• проводити регулярний огляд і чистку в разі забруднення вух у собак;
• довгошерстим породам, потрібно стригти шерсть в зовнішньому вусі, таким чином покращуючи мікроциркуляцію повітря;
• не мити вуха медикаментозними засобами собакам без необхідності;
• чи не робити чистку вух дуже часто, для усунення порушення захисної мікрофлори в вушному каналі тварини.

Виконуючи правила гігієни і правильного догляду за вихованцем, дасть можливість уникнути появи отомікоза у домашнього вихованця. Однак навіть при розвитку захворювання, швидке звернення до ветеринарного професіонала і призначення правильного лікування, дає можливість дуже швидко видалити патологічний процес і уникнути значних складнощів.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.