Форель

У форелі подовжене тіло різних відтінків і характерні чорні цятки на спині, голові та плавниках. М’ясо у всіх форелей має рожевий відтінок, щоправда, у деяких видів це більш помітно, ніж у інших

Форель : опис продукту

Форель — риба виду Salmo trutta morpha lacustris, яка мешкає в холодних озерах з чистою, прозорою водою і нереститься у швидких, порожистих річках, що впадають в озера. Зустрічається вона на північному заході нашої країни, у Фінляндії, Швеції та Норвегії, в холодних озерах Альп, на Балканах і в Закавказзі. Як правило, озерна форель дрібніша за прохідну, хоча іноді, наприклад, у Ладозькому озері, її вага може досягати 8-10 кг.

Рецепти приготування форелі зустрічаються в куховарських книгах середньовічних монастирів. Ця риба дуже високо цінувалася за чудовий смак, її із задоволенням приймали в дар багаті вельможі та священики, особливо під час посту. У XIX столітті з Америки до Європи завезли тихоокеанський вид форелі — райдужну форель, яка чудово підійшла для штучного розведення завдяки своїй невибагливості та швидкому набору маси тіла. Зараз основні виробники садкової форелі — Норвегія, Шотландія та Ірландія.

М’ясо форелі багате на жирні кислоти омега-3, а також жиророзчинні вітаміни А і D. До того ж у рибі міститься багато водорозчинного вітаміну В12.

Види та сорти

Невелика частина форелі виростає не у великих водоймах, а в річках і струмках, аж до найдрібніших, перетворюючись на струмкову, або звичайну форель (Salmo trutta morpha fario) — дрібну рибу (зазвичай 25-35 см завдовжки та 200-500 г ваги, вкрай рідко до 2 кг), дуже яскраво забарвлену зовні та абсолютно білу всередині. Спинка струмкових форелей темна, черевце біле або золотисто-жовте, на боках і плавниках розкидані дрібні плями — чорні, помаранчеві та червоні, часто оточені світлим обідком (забарвлення струмкових форелей багато в чому залежить від кольору води і ґрунту водойм). Улюблене місце проживання цієї риби — чисті гірські річки з холодною водою. Річкову форель можна зустріти по всій Європі, а іноді і в Малій Азії.

Батьківщиною прісноводної райдужної форелі вважається Західне узбережжя Північної Америки, звідки її завезли в Європу в XIX столітті. Вона швидко росте і дуже добре підходить для розведення. Довжина тіла зазвичай досягає 70 см. По тілу, особливо нижче бічної лінії, розкидані численні дрібні чорні плями у вигляді рисок і крапок. У дорослих особин уздовж тіла проходить помітна райдужно-малинова смуга. Однак забарвлення риб може бути різним залежно від місця їхнього проживання.

У вірменському гірському озері Севан ловлять знамениту севанську форель , яка славиться своїм смачним жирним рожевим м’ясом.

Озерну форель великого розміру промишляють у прохолодних водах Кольського півострова, у Ладозькому та Онезькому озерах. Ці риби важать у середньому від 1 до 10 кг. На спині озерної форелі цятки мають форму літери Х.

Морська форель (сріблястий лосось) — прохідна риба, живе рік у прісній воді, а потім на два-три роки переміщається в гирла річок, де вода солонувата. Довжина цієї риби досягає метра.

Як готувати

У форелі ніжне і дуже смачне м’ясо зі щільною шкірою без міжм’язових кісток. Вона прекрасно піддається різним видам кулінарної обробки, її можна готувати на грилі, на парі, запікати, смажити, вона чудово поєднується з різними гарнірами, підходить для копчення і соління.

З форелі, виловленої в природних умовах, можна зварити прекрасну юшку. А досить великий вміст жиру робить її прекрасною начинкою для пирогів і пельменів.

Форель використовується практично у всіх кухнях Північної півкулі. У китайській кухні її готують у кисло-солодкому соусі, у японській використовують для суші, сашимі, шашличків-терякі. У Малайзії варять пряний гострий суп — лаксу. У Фінляндії обожнюють молочний суп з фореллю, у Норвегії форель запікають великими шматками і подають з картоплею та огірковим салатом, Швеція знаменита своїм гравлаксом з морської форелі (засоленою з кропом та аквавітом), а в Данії з фореллю готують всілякі бутерброди на всіх видах місцевого хліба. У Франції форель припускають у шампанському, а в США подають бейгли (міні-бублики) з копченою фореллю. У Вірменії з севанської форелі готують багато чудових страв, припускаючи її з часником і червоним перцем, фаршируючи рисом і родзинками. З неї варять суп з кизилом, готують на пару з тархуном, подають під горіховим соусом.

Як вибирати та зберігати

Глибокі вм’ятини на тушках є надійним показником хорошої якості. Вони утворюються, коли свіжа, а часом і жива риба на борту траулера надходить у морозильну форму: тушки вдавлюються одна в одну, та так і замерзають. Якщо ви бачите такі м’ятини — значить, до зустрічі з вами риба жодного разу не розморожувалася: після розморожування всі вм’ятини виправляться, і продавець не зможе їх відтворити